Мiй срiбнокрилий!

Я вчуся  жити без тебе,
Відвоювала тиші півнеба
Зірвала квітку лілею,
Змастила біль свій єлеєм.

Без тебе справді печально,
Я знала: боляче буде!
Сади у сукнях клечальних
Піснями й росами будять

Тебе щодня на світанні
Та не прибуде в твій будень
Моє гірке безталання,
Неначе мавка, приблуда…

Показую спокій на людях,
Боюся: обмовлять, осудять!
Мій срібнокрилий, у грудях...

Дощ плаче тихо і  дрібно –
Душі моїй так потрібний.

09.06.2011


Рецензии
Гарно, Яфинко. Так гарно...
Дякую!

Веточка Вишни   07.05.2012 19:39     Заявить о нарушении
це я дякую Вам, Тетянко, що читаете. звати мене Марiанна.

Яфинка   07.05.2012 21:32   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.