Пожовкле листя між зелених трав.
Настала осінь. Я її чекав.
Та кожен день і кожну ніч я думав
Чи буде дощ, чи буде сніг. Я знав,
Що прийдеш завтра ти і поцілуєш ніжно.
Твоя любов для мене - сонце, хоч і грішна.
Та що є гріх? Лише стіна… невічна!
Хай нас осудять! Хай! Мені вже звично
Для тих, хто щастя не пізнав, не знав…
Куди піти, кого знайти - усе чекав
Чи буде дощ, чи буде сніг. Між зелен-трав
Рожевим маревом тебе причарував.
Хоча навіщо досі я не знаю...
Бо ти кохала, як і я кохаю.
Зачарована
© Copyright: Екатерина Ха, 2012
Свидетельство о публикации №112011107691
Свидетельство о публикации №112011107691
Рецензии