Гаплик облудливим удам

Іудин політпшик не потрапляє в Раду
 І скоро зовсім зникне, як човен близ Бермуд.
 В політиці дадуть і без іуди ладу –
Достатньо вже знущання облудливих іуд.
 
За зраду заплатив відсутністю удачі –
Не буде вже Мороза між депутатських лав,
 Сидить, та очі впер в підлогу поросячі,
 Неначе обмочився, чи то в штани наклав.
 
Йому не помогли рекламні всі сіртаки,
 Народ таки розгледів його підступну суть,
Облишили його й колишні посіпаки,
 І всі тепер відверто на сивину плюють.
 
П’ятнадцять довгих літ він хитро маскувався
 Гадав якщо він – спікер – позиція тривка,
 Але тепер гаплик, матусі його трясця,
 Електорат зарізав нарешті мудака.
 
Він здохне в забутті без шуму та без пилу,
Ніскільки не досягши жаданої мети,
 А тільки погребуть, то на його могилу
 Накакають собаки й напісяють коти.
 
Мине років гряда і там за часокраєм
 Історія позначить свій справедливий суд,
 І вже у Неньці люд і в думці не згадає,
 Що жив колись Мороз тут – найгірший із іуд.