Успех

                Епіграф:
               
                Валя, Валентина,
                Что с тобой теперь?
                Белая палата,
                Крашеная дверь.
               
                (“Смерть піонерки”, Е. Багрицький)
 
Ось – нудне це місто,
 Ось – нудний цей дім,
 Ось – моя квартира
 В домі тім нуднім.
 
Ось – в метро я їду,
 Ось – обід я їм,
 Ось – іду з роботи
 У нудний свій дім.
 
Ось – мій телевізор,
 Ось – мій телефон,
 Ось – я на дивані
Занурився в сон.
 
Ось – він мій будильник,
 Ось – його нема,
 Ось – нудота знову,
 За вікном пітьма.
 
Ось – я чищу зуби,
 Ось – ковтаю чай,
 Ось – палю цигарку,
 Все як зазвичай.
 
Ось – дивлюсь з балкону,
 Ось – я з нього звис,
 Ось – розтиснув руки,
 Полетів униз.
 
Ось – дев’ятий поверх,
 Ось – я як Ікар,
 Ось – вже зовсім поруч
 Сірий тротуар.
 
Ось – кінець падінню,
 Вдовольнив усіх:
 І мені не нудно,
 І всім іншим сміх.