Твоi карi очi, немов двi зорi
Уста — найніжніші у світі.
Ще тільки світанок ледь-ледь зазорів
Тріпочу, мов листя на вітрі.
Стежини-доріжки до тебе ведуть,
Пливу, мов кораблик у житі.
А спогади в'януть, а квіти цвітуть,
Ранковими росами вмиті.
У теплих долонях, мов квітка, цвіту.
Пелюстками ніжно торкаюсь.
Тобі усміхаюсь, для тебе росту,
У росах прозорих купаюсь.
Свидетельство о публикации №112011006948