Сон

Увісні ти снишся мені,
Мов зустрілись з тобою випадково
І на щастя у цьомуж сні
Ти подарувала мені кохання підкову.
Ми від щастя у небі літали,
Й дорогу до щастя собі відкривали,
Зустрічался опівночі
Та дивилися один одному в очі.
І тут зявилась розлука,
Для мене це велика мука,
Що не кажучи до нас "Зажди"
Розєднала нас з тобою назавжди.
І коли пробив годинник опівночі
Вже не дивились ми один одному в очі
Дороги до щастя замели
Та розійшлися з тобою назавжди...


Рецензии
ВАня РОмановичу!
А скільки Тобі років?
Написано щиро, наївно, дуже по-дитячому.
Зичу Тобі успіхів!

Светлана Демченко 2   09.01.2012 18:52     Заявить о нарушении
то мій старий вірш....зара мені 15, а коли вірш писав було десь 11

Гриник Ваня Романович   09.01.2012 22:32   Заявить о нарушении
Ти пиши, не соромся. Не берись за дорослі теми.
І ніколи не пиши "по завданню", а тільки тоді, коли не писати не можеш.
З повагою до тебе і твого захоплення.

Светлана Демченко 2   09.01.2012 22:50   Заявить о нарушении
я тепер часто не пишу ті віршики я писав 2-3 роки тому...дякс я прислухаюсь, успіху тобі

Гриник Ваня Романович   09.01.2012 23:04   Заявить о нарушении