Жінки, що їдуть увечері муніципальнім транспортом -
Вони так несхожі на тих кого я знаю і лЮблю:
Не схожі на маму, тітку, та на бабусю.
І зовсім не схожі на мене...
В них такий вигляд, наче вони не бачать нічого навколо,
В них такі погляди, наче вони ненавидять все навколо,
Їх рухи різкі,
їх руки
вчіпляються в поручні та продуктові торби.
Та проступають
під натиском
натовпу
найбільш глибокі мімічні зморшки,
Немов траншеї на полі бою.
І бачать лише тільки янголи, як переходить енергія їх
У надто вимогливе лоно всесвіту.
І струни МінТрансу мовчать. І водій не поспішає вмикати "Шансон"...
Звичайний час пік. І жінки собі їдуть, немов під арештом...
О, як не схожі вони
самі на себе...
Ж нки, що дуть увечер мун ципальн м транспортом
© Copyright: Татьяна Ковалевич 2, 2012
Свидетельство о публикации №112010510480
Свидетельство о публикации №112010510480
Рецензии