Уперше у житті упала на коліна,
Рана була глибока і боліла.
Не вірилось чомусь, що ти скривдиш мене,
Із часом, впевнена, нестримний біль мине.
Коли приїхав, радість не знала де подіти,
Ти - прекрасний актор, так грати треба вміти!
Думала, що промінчик щастя подарувала доля,
Але ж ні, мої мрії рожеві завели в неволю.
Чому ж ти обрав не мене, а іншу, ту, яка збрехала,
Я ж сумувала, чекаючи тебе, бо правди ще не знала!
11.10.2007 р.
Уперше у життi упала на колiна
© Copyright: Юлия Титар, 2012
Свидетельство о публикации №112010409770
Свидетельство о публикации №112010409770
Рецензии