Весняні ранки і вересневі ночі,
Осіння прохолода і ромашок цвіт,
Зелені полонини, як зелені очі,
До себе манять в мальовничий світ.
Натхненний шум гірських потоків,
Здіймаючи веселки в синь небес,
Нашіптує бажання нових кроків,
Іти до щастя, до неземних чудес.
Вечірні сутінки серпневої жари,
Блакить барвінку в лагідній долоні,
Величність, міць високої гори
Мене збагачують і я у них в полоні.
В твоїм коханні зрілістю бажань
Палають очі і вуста шепочуть,
І до висот зовуть. І підем без вагань
До тих висот які серця так! хочуть.
Веснянi ранки i вересневi ночi...
© Copyright: Владимир Великодный, 2012
Свидетельство о публикации №112010406617
Свидетельство о публикации №112010406617
Рецензии