Карагод вечнасцi

Сівая задумлівасць веку,
Маршчыннем засеены твар!!!
Дай мудрасць сваю чалавеку,
Што снедае марнасцю мар.

Дай моцы сваёй і умення,
Каб роўна па сцежцы ісці,
Каб міра ліхога адценні
Адрозніць ад ліха вайны.

Спакою свайго і увагі
Ты лусту адрэж для таго,
Хто спрытным скачком без развагі
Захоча махнуць праз Дняпро.

Імкненнем сваім падзяліся,
Цябе што вяло столькі год.
І зноў маладосцю вярніся,
Каб боскі пачаць карагод...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →