Скiльки запитань...

Рай є... А  може ні?.. А  може є?.. Чи ні?.. -
Хотілося б дізнатися мені.
Гадай отак собі... Не можу спати!
Кого б оце мені та розпитати?

Ох, скільки ж запитань... Хто відповість?
Сама собі: - За Писання візьмись!
І в ньому знайдеш істину велику,
Що за роки буття вже з зору зниклу.

О скільки літ минуло... Слава Богу,
Що людство має все ж таки дорогу
У вічність-далечінь, в далекий дім,
Де в сяйві все і затишно усім.

Не осягнути розумом!.. Нізащо...
Є віра! - То і віримо в те краще!
Лиш спокій і терпіння має бути,
Та погляд наш до Господа прикутий.
                01.01.2012.

Натхнення від: http://www.stihi.ru/2011/08/26/2603


Рецензии
ГАРНИЙ ЗМІСТОВНИЙ ВІРШ. ВСЕ В НЬОМУ Є: НАШІ СУМНІВИ, ВІРА ТА НАДІЯ НА КРАЩЕ, НАШІ ХВИЛЮВАННЯ І ПЕРЕЖИВАННЯ. ЩАСТИ ВАМ, ЛЮДО!

Вера Кухарук   05.02.2012 15:14     Заявить о нарушении
Радуюсь, когда понимают! Спасибо Вам, Вера!
Всего доброго!

Людмила Дзвонок   10.02.2012 10:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.