***
Щось далеке, колишнє, забуте...
Крила сірі і очі ясні,
Рук тремтіння і серце розкуте.
Ніби голос чийсь прошепотів:
"Напівправда все те, чим живеш ти.
Напівістинні зорі в воді...
Схаменись! Пригадай все нарешті!
Нагадали мені дивні сни,
Щось таке, що не вимовиш словом.
Легкі полиски тої весни,
Де життя ніби річка у повінь.
Нагадали, як вітер співа
У розкинутих по небу крилах,
Де любов ніби казка жива
У очах віддзеркалена сірих.
Свидетельство о публикации №112010104738