Триста ш стдесят п ять

Триста шістдесят п'ять днів.
Радість, боль, смуток, гнів..
було батого чого на протязі
так люблю їхаті у цім потязі.
зустрічаю приємних людей
народжую купу нових ідей
хоча краще цеб були діти..
але, запізно! де правду діти?
отак і живу крок за кроком.
Любі друзі, з Новим Роком!


Рецензии