Зiрку мою нiби змило дощем

Ти все забула … вуста мої, руки…
Наші світанки … зозулю в гаю.
Мовби кордоном … стала розлука -
С тих пір не знаю …Чи я ще живу?!

Все сподівався, що схочеш зустрітися,
Мав все надію:  «то був  лише  сон …»
Якось зіткнулися … - ніби не знітився …
Замість «кохаю», бовкнув  «гарний фасон» …

Доля стежки розвела в різні сторони…
Ти заміжня … та у серці мов щем,
Як подивлюся на небо я зоряне …
Зірку мою … ніби змило дощем.

                експромт-відгук на вірш "ми не знайомi" (Веточка Вишни)
                http://www.stihi.ru/2011/12/23/7954


Рецензии
боже мій милий, Мастер Степанов!
( в розпачі руки ламаю й тужу...)
що ж ви так пізно..чи , може, рано,
я розлучуся негайно ж - кажу!
Тільки..чому ж розлучусь,? - незаміжня,
вільна й свобідна,мов вітер, мов птах..
ви не губіться, прошу, і, повірте,
буду чекать вас у наших краях.
Стежечку вистелю синім барвінком
в дім запрошу, чи в зелений садок..
вранці птахи заспівать так дзвінко!
серце зімліє від ваших казок)))

******

Зі святами, Валеро!)
Щастя та любові тобі!

Веточка Вишни   05.01.2012 22:17     Заявить о нарушении
Дякую... На взаєм, мила...
Тобі яскравого кохання побажаю,
Та ніжності, тепла... яких ще не було на світі!
І щоб завжди тобі всміхались діти...
І щоб завжди у щасті та любові ти жила!!!

З Новим Роком та Різдвом!!!

Мастер Степанов   06.01.2012 16:27   Заявить о нарушении
Ой, так гарно...)))

Дуже дякую, Валеро! Кохання, щастя, добра!

З посмішкою,-

Веточка Вишни   06.01.2012 16:41   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.