Чи бачили ви, як нiмi спiвають

Чи бачили ви, як нiмi спiвають
Красою рухiв, виразом очей?
Вони немов чарiвну казку грають
В театрi марень мiсячних ночей.
Чи бачили ви, як нiмi спiвають,
Гойдаючись на сценi нотам у такт.
I нiби то у пiснi  умирають,
Життя втрачають - цiнний артефакт...
Чи бачили ви, як нiмi спiвають,
Як рухами благають небеса...
Спiвають мовчки, але добре знають,
Що в тих пiснях прихована краса.

Отож,  приватним танцем стала пiсня,
Листом до Бога, свiтлом у ночi.
I зал раптово вирiшив молитися,
Бо викликав рух вiдгук у душi.


Рецензии
я насправді радий цьому твору... трохи по-іншому я відчуваю ці рухи... і мольби в них не бачу... але дуже чітка ідея в ваших висловах... це плюс...

Льоша Донцов   09.01.2012 00:18     Заявить о нарушении
Вiрш - звичайний опис... Те, про що ти розповiдав - це показовий концертний виступ дiтей, життя яких досить непогане: батьки, педагоги, iдея самовиразу та ii втiлення врештi решт.
Менi ж раптово довелося побачити спонтанний( не пам*ятаю переклад) виступ знедолених у всiх планах людей, якi намагаються спiвом через рух доторкнутися до наших сердець, розбудити почуття.

Скажи, чи не дивнi роздуми для типового представника пернатих?

У життi завжди будуть показовi виступи, про якi напишуть газети.
I будуть схованi прояви суму, сумнiвiв и "мольби", яку нiколи не знайдеш у примарному лоску показових концертiв...

Форнит   09.01.2012 00:56   Заявить о нарушении