Я з мороку виліплю світло.
Як-я ще не знаю,я зможу...
Змалюю з минулого щастя-
Хай копія,все ж буде гарно!
Повішу в таємній кімнаті
У тихому затишку серця.
Було колись боляче й сумно
Іти,не торкаючись снігу-
Ні,майже летіти у прірву.
Я з того безмежного болю
Створю неприховану радість-
Дозволю в очах оселитись!
Для посмішки привід-згадаю.
Для ніжності вікна відкрию.
Вуста нафарбую натхненням,
І стану самою весною,
Наллю повні келихи сонця
Для тих,хто мене зачекався!
15.12.2009
Стану весною
© Copyright: Оксана Подольская, 2011
Свидетельство о публикации №111122608673
Свидетельство о публикации №111122608673
Рецензии
