Час рiкою пливе

МНОГО ЛЕТ УТЕКЛО

Эквиритм-перевод
украинской народной песни
«Час рікою пливе»

http://www.youtube.com/watch?v=UrIjbytaBZ4&feature=related



- Много лет утекло с той поры как тепло
Ты в последний раз мне отдавала,
Думал я и смотрел, а понять всё не смел,
Почему же не сразу узнал я?

Высока и стройна, косы  те же, из льна,
Да в глазах грусть-печаль поселилась.
Ты скажи, не таи, губы-маки свои
Отдавала кому? -  сделай милость.

Если встретимся вновь, улыбнись мне без слов
Той своей незабывной улыбкой.
Хоть потомки у нас, да огонь не погас,
Пусть же будет разлука ошибкой.

А услышишь когда,  ночью рядом с окном
Кто-то плачет  и горько вздыхает,
Не вставай, не трудись расставаться со сном,
Только знай,  по тебе он страдает.   

- Мы расстались, а я море слез пролила:
Тяжкий крест быть с тобою в разлуке.
Я теперь не дитя,  научили лета,
Горю я не пойду  прямо в  руки.

У меня дочка есть, у тебя сын подрос,
Схожи словно две капли водицы,
Так запустим, давай, их обоих в полет,
Пусть летят  рядом в жизнь наши птицы.

…На зеленых лугах всё снега да снега,
А по ним мы  в обнимку гуляли,
По дорогам земли мы влюбленные шли,
Зори ясные в небе сияли...

====================================================
Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,
А впізнати тебе було важко.

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні, не веселі,
І уста вже не ті, не солодкі такі,
Скажи, хто цілував їх без мене.

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Усміхнись, як колись усміхалась,
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,
Але наша любов не зів’яла.

Як почуєш колись біля свого вікна,
Що хтось плаче і гірко зітхає,
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна,
Тільки знай, що тебе хтось кохає.

Я за своє життя море сліз пролила,
Море сліз від тяжкої розлуки,
Я тепер не дитя, як я була колись,
Щоби горю іти прямо в руки.

А у тебе є син, а у мене дочка,
Ох як схожі вони між собою,
То давай же ми їх об’єднаєм навік,
Коли нам не судилось з тобою.

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли,
По дорогах зими йшли закохані ми,
Ясні зорі над нами сіяли.