Не залишай після себе вітру і спогадів..
Мені від цього просквозило душу,
Це не лікується кавою та антибіотиками..
Я зменшуюсь, я пролізаю у мушлю.
Не залишай після себе дощу і роздумів..
На вікнах - потоки, у мене - потік свідомості.
Ще трохи і я стану психологом, або психованою..
Я вмираю. агонія. невагомість.
Не залишай після себе сонця і вражень..
Я обпікаюсь, твоїми простими поглядами.
Зі мною моє минуле, а я у нього..зайва
Вистріл у серце вогнепальною зброєю.
Не залишай після себе туману і тиші.
Я втрачаю сліди, тиша давить на вуха.
Ідучи, себе залиши...
Залиши лиш себе,..і душу..
Залиши себе
© Copyright: Наталия Февраль, 2011
Свидетельство о публикации №111122501844
Свидетельство о публикации №111122501844
Рецензии
