Тебе не стало в листопаді,
Коли вже місяць добігав кінця.
Так доля жити час відрахувала -
Цієї осені кінець - кінець життя.
Зима вже на порозі,в наших душах...
Замерло все.У вічність порина...
В тій вічності тепер тебе не буде,-
Твій сон холодний камінь зберіга.
Прокинься,-тобі шепчуть осокори,
Шумлять гаї і родить знов земля!
І за зимою знов весна приходить,
Як і раніше... А тебе нема...
Спустіло поле і замовкли пташки.
Спустіли душі... В тиші каяття.
Тебе немає.Як раніше вже не буде.
І кожна осінь нам кінець твого життя.
остання осiнь
© Copyright: Таня Максименко, 2011
Свидетельство о публикации №111122510795
Свидетельство о публикации №111122510795
Рецензии
Щемливо и з тугою за тим,хто був близьким,чи ридним!
Константин Щедров 3 07.12.2012 23:38 • Заявить о нарушении
Константин Щедров 3 07.12.2012 23:38 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.