Шторм
Додолу кущ хилив і ягоди збивав...
Чи не тому ота калина червоніє,
Що хтось роками кров тут проливав?
І знову шторм, кипить бурхливе море,
Піщаний берег хвилями змива...
Чи не тому воно солоне і прозоре,
Що й досі дехто сльози пролива?
Та скоро сонце запалає знову,
Розгонить хмари - і прийде весна.
Чи знайдемо ми долю волошкову -
Цього, нажаль, поки ніхто не зна...
2011
Свидетельство о публикации №111122407184