…Ридикюль твій – ріжок автомата,
В нім помади-патрони блищать.
Наче кілер ти ліквідувати
Здатна спокій мій. І захищать
Моє серце від тебе – намарне
Витрачати відпущений час,
Що у любощах можем безкарно
Провести ми. І шал, що не згас,
Дасть мені у змаганні цім фору -
Постріл мій співпаде із твоїм.
Стіни зойк проспівають твій хором,
І помаду я з губ твоїх з’їм.
Ні парфуми – твої пістолети,
А ні твій бронепанцир-корсет,
Не рятують тебе, бо «стилет» мій –
Меломан, і тому менует
Забажав перед смертю почути,
В нотах стогонів силу знайти.
І ковтнувши амору цикути
Не здійсниш ти своєї мети.
Ми з тобою – хто вбивця? хто жертва? –
Одночасно пірнем в небуття.
Бо кохання без пустощів – мертве,
Всохне, наче струмки, без злиття…
2011
Мiй коханий кiлер
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111122405023
Свидетельство о публикации №111122405023
Рецензии