Вареники

Вареники зліплює бабця
і начинку пхає з капусти.
Немовби чужі стали пальці –
ось-ось щось зі столу упустить.

Ось-ось і згадає від чого
у зморшках сльозинки солоні.
І майже загорнуть цей спогад
докупи сухенькі долоні.

Як довго місилося  тісто,
а гости, у рамочках лиця…
Вареники ні з ким їй  їсти.
Та є хоч за кого молиться.


Рецензии
Натхнення Вам!

http://www.stihi.ru/2013/05/20/8248

З повагою,

Нина Рябинина   20.05.2013 19:53     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.