Сліпа надія
Ти знову біля мене йдеш,
Сліпа, спустошена прозрінням,
Ти у пітьмі не пропадеш,
Молитву за спиною кинеш.
Хіба не бачиш жваву кров
Яку на тіло злих пролила?
Переламала райський світ,
На світ осміяних, побитих.
Весь час вагаючись ступити,
Щоб не зломитися кістками,
Перебираючи століття,
Роки принизливі свої.
Людьми роздягнута гадаєш,
Як в груди вдарити ножем,
Хитаючись в глибокій ямі,
Де мовчазні усі ідуть,
Ніхто не згадує про лихо,
Аж доки крикне, заболить,
Заплаче зраджена країна,
Тримаючи холодний хрест,
Який в житті не протягнула,
Зломилась від натиску журби.
Слiпа надiя
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111122401539
Свидетельство о публикации №111122401539
Рецензии