Lemberg

дихають  вiкна  свsтанком,
сиплеться  з  неба  втiха.
морозним  тканим  серпанком
вкривається  часу  вiха.

мiж  вулиць  п"янким  ароматом
витає  ,немов  у  трансi
цих  стiн  нiмий  декоратор,
шукає  надiю  у  шансi

останньому  шансi.До  скону
гарячим  язиком  лави,
тонкою  парою  з  льону
лишитися  духом  кави..

вiдкриються  стомленi  очi,
заб"ється  щирiше  серце.
цiна  однiєї  ночi-
розбите  минулим  скерцо


Рецензии