Пташечка

 Якби я уміла зменшуватися і збільшуватися,

 Як, наприклад, Аліса,

 скуштувавши печивко чи випивши краплю чогось-там,

 це було би чарівно!

 Я жила би у твоїй кишеньці, на рівні серця,

 Як дівчисько-мізинчик, Великий малий Секрет,

 Ти катав би мене на собі від самого ранку,

 Годував би по крихточці – цукром, вином, ікрою,

 І як пташку, садив би мене на своє плече…

 І я би далеко не відлітала би,

 боячись загубитися в П'ятому Океані.

 А в п'ятницю, коли приміські потяги, сонні та п'яні,

 звільняють місто від трударів та імітаторів праці,

 Ми би з тобою злітали на Лису Гору радіти Сонцю,

 що заходить і Місяцю, що повновидо сходить...

 Ми би були з тобою одні, як Адам і Єва.

 Я би тебе не ревнувала, до жінок, які чомусь такі напомажені та жіночні,

 охочі до слів твоїх та посмішок-поцілунків.

 А ти не носив би на собі клунки обов'язків та зобов'язань

 А лише мене, легку, як ота пір'їнка, на листівці,

 яку підписав Дональд Шимода своєму співавторові,

 Річарду Баху...


Рецензии
"Я би тебе не ревнувала, до жінок, які чомусь такі напомажені та жіночні"
Ви не така? :)

Ваше желание жить в кармане любимого напомнило мне такую мою фигню:

Как закладка в книжке
Ношусь,
От страницы к странице,
Рвусь по краям.
Я
Не боюсь быть тобою забытой.
Закладкой в книге твоей ношусь.

или еще:

Ми на горищі двоє,
і соломинка липне на твоїх губах,
ми не цілуємось ніколи,
я лише твоя книжка
і зоря, що заглядає у твоє вікно.

Хейли Грепс   23.12.2011 18:51     Заявить о нарушении
Я не така, на жаль чи на щастя. :-) Я - дівчисько-горобеня. То вдягаю окуляри, аби здаватися розумною, то знімаю їх аби світ зайвий раз побачив, яка я беззахисна розтелепа насправді...

А те, що ви вважаєте "ф-нею" мені видалося дуже гарною лірикою. Такі східні мотиви в тому. Є в цих рядках подих Вічності (гарячої, холодної, пряної)

Жозефин Де Лилль   23.12.2011 19:01   Заявить о нарушении