Я читаю тебе, як книгу,
Ти гортаєш мене, мов журнал…
Передбачливо, без інтриги,
Як відомий сюжет й фінал.
В моїм тексті багато літер,
В твоїм – тільки світлин парад…
Я ловлю між рядками вітер,
Ти чекаєш на зорепад…
Я казками хворію змалку,
Ну а ти, як завжди, на війні…
Два кінці однієї палки –
Ти і я… День і ніч… Світло й тінь…
Я боюся без тебе жити,
Ти без мене не проживеш…
Я покірності буду вчитись –
Ти любити навчишся теж!!!
19.12.2011 року м. Вишгород
Два кiнцi
© Copyright: Валентина Руда, 2011
Свидетельство о публикации №111121906979
Свидетельство о публикации №111121906979
Рецензии
