На столі лише чашка кави
Та розрізаний ананас.
Я думки свої перебираю,
Що залишиться після нас?
Скільки часу відтоді сплине,
Як зустрілися перший раз?
Може він згодом іншу зустріне
І забуде мене нараз.
Це така дивина незвичайна -
Перетнулися наші шляхи,
Така щира і ще непізнана,
Але кращої не знайти.
Я не думаю про майбутнє,
Не будую таємних мрій,
Ти даруєш щось незабутнє
У безмежному морі надій.
Ти чаруєш, дивуєш, хвилюєш,
Щось руйнуєш, будуєш, куєш,
Ти не знаєш, чого ти бажаєш,
Ти не знаєш, навіщо живеш.
2011
колишньому
© Copyright: Ксю Супруненко, 2011
Свидетельство о публикации №111121809147
Свидетельство о публикации №111121809147
Рецензии
