Коханий мій, такий далекий,
Чому ти зник за небокрай?
Хай звісточку несуть лелеки,
Що сонечко вернеться в гай.
Сумую я, завжди сумую…
Сльоза в очах щодня бринить.
Скажи : "Прийду ", тебе почую.
Знов щастя загубилась мить.
Коханий мій, де наші зорі?
Щоб повний місяць, щоб удвох?
Безрадісне життя – прозоре…
Годинник – мій скляний чертог.
23.10.2011
Коханий мiй
© Copyright: Людмила Иванковская, 2011
Свидетельство о публикации №111121807294
Свидетельство о публикации №111121807294
Рецензии
