Легкий весняний вітерець
Пробіг по під віконечку
Й попрямував він навпростець
По нашому, по полечку.
Весною поле звеселив,
Поколихав травичку
І потім далі полетів
Він гратися на річку.
А згодом вітерець – пустун,
Під вечір вгамувавшись,
Приліг й тихесенько заснув,
Гарненько заховавшись.
Проснувшись, діток наздогнав,
Волоссям їх погрався,
З ними разом пісні співав,
Та й у танок подався
І так, пустунчику цьому,
На місці не сидиться.
Він забавляє дітвору
Й удосталь веселиться.
Вiтерець
© Copyright: Мария Майданюк, 2011
Свидетельство о публикации №111121805845
Свидетельство о публикации №111121805845
Рецензии