Глибоке, синє море простирадла,
вона у нім літала цілу ніч,
а зараз спить, впокорена, як пташка,
чи як дитя -
на животі,
у сні,
розкидавши і ковдру, і подушку...
корсет біленький: золота шнурівка
розплетена уже до половини,
і груди,що звільнилися з полону
тугого атласу -
як дві маленькі пташки,
що дзьобики наставили угору
вимогливо:
годуй їх ніжним, білим,
пташиним молоком, моя знемого...
а ніжки, у чорних, як андалузька ніч панчішках,
тремтять, мов хвостик ластовиний,
невинність в нім і хіть неподолима
змішалися в хмільнім коктейлі...
то хто ж пестливою рукою
цю ніжність неціловану візьме?
Ластiвка
© Copyright: Жозефин Де Лилль, 2011
Свидетельство о публикации №111121704212
Свидетельство о публикации №111121704212
Рецензии
Дуже спокуслива картинка :)
Єдине запитання, як ми можемо побачити дзьобики маленьких ластівок, якщо велика ластівка спить на животі? ;)
Олись Лапковский 27.12.2011 20:35 • Заявить о нарушении
Єдине запитання, як ми можемо побачити дзьобики маленьких ластівок, якщо велика ластівка спить на животі? ;)
Олись Лапковский 27.12.2011 20:35 • Заявить о нарушении
Чому ні? Вона ж не всю ніченьу спить на животі, а крутиться) Уважніше читайте, там я натяк)))
Дякую за Вашу увагу до мого твору!
Жозефин Де Лилль 27.12.2011 22:45 Заявить о нарушении
Дякую за Вашу увагу до мого твору!
Жозефин Де Лилль 27.12.2011 22:45 Заявить о нарушении
Я зрозуміла - це монтаж :) Пам'ятаєте (хоча ви занадто молода, щоб пам'ятати) як у фільмі "Людина з бульвару капуцинів":
Джонни: Это называется монтаж. Ну, люди сначала целуются.
Диана: Угу.
Джонни: Потом проходит время. Ну, это, может, месяц, может быть, год. Проходит еще время, и у них появляется бэби. Так вот, в синематографе все это время выбрасывают - делают монтаж. Поцелуй... свадьба... и бэби!
Диана: О Джонни, я хочу как в синематографе! Прошу тебя, сделай монтаж!
:)))
Надалі намагатимусь читати між рядків, щоб не пропускати натяків :)
Олись Лапковский 28.12.2011 02:00 Заявить о нарушении
Джонни: Это называется монтаж. Ну, люди сначала целуются.
Диана: Угу.
Джонни: Потом проходит время. Ну, это, может, месяц, может быть, год. Проходит еще время, и у них появляется бэби. Так вот, в синематографе все это время выбрасывают - делают монтаж. Поцелуй... свадьба... и бэби!
Диана: О Джонни, я хочу как в синематографе! Прошу тебя, сделай монтаж!
:)))
Надалі намагатимусь читати між рядків, щоб не пропускати натяків :)
Олись Лапковский 28.12.2011 02:00 Заявить о нарушении