У моєї мами очі волошкові,
Очі проліскові, ніби неба синь...
Їх не позабути вже мені ніколи,
Бо ті ж самі очі має і мій син.
Кидаю я погляд в милі оченята,
Подумки ж лечу я в далечінь... До вас!
Як живеться, мамо, в небесах зірчатих?
Ви вже відпочили від турбот про нас?
Порадійте, мамо, з нами за родину!
Ми всі тут, близенько, поруч біля вас...
І нема години, і немає днини,
Щоби не згадали про тодішній час!
Ваші очі, мамо. з нами поусюди,
Погляд ваш ласкавий зігріває нас.
Не сумуйте, мамо! Скоро осінь буде,
Ми привіт пошлемо з журавлем до вас...
У мо мами оч волошков
© Copyright: Саша Моисеенко, 2011
Свидетельство о публикации №111121509399
Свидетельство о публикации №111121509399
Рецензии
Хорошо КАК написали, Саша)
УДАЧИ ВАМ НА СТИХИРЕ)
Оксана Нездийминога 15.12.2011 22:09 • Заявить о нарушении
УДАЧИ ВАМ НА СТИХИРЕ)
Оксана Нездийминога 15.12.2011 22:09 • Заявить о нарушении