Сто тисяч сонців засіяло!
Веселка в небо зіп"ялась:
Мені приснилась моя мама,
Приснилась вперше. І ураз...
Здригнулось серце. Упізнало!
В обійми кинулась душа.
І ніжно мама обізвалась:
"Глянь, донечко, навкруг дива.
Веселка грає,сонце сліпить!"-
Вуста усмішкою взялись.
І підштовхнула мене стиха:
"Іди до діток, не барись!"
Сто тисяч сонц1в зас1яло..
© Copyright: Саша Моисеенко, 2011
Свидетельство о публикации №111121509373
Свидетельство о публикации №111121509373
Рецензии