Петрові батоги
Я - квітка непроста,
Бо звусь - Петрів батіг.
Як хворостинки в пастуха нема,
То мій батіг -завжди у його ніг.
Росту я при дорозі.
Хто йде, той і скубне.
Та радо захищають
Всі квіточки мене.
Із полином росту я.
Сіда на мене коник.
І грицики люблю я,
Росту я з ними в полі.
Дружу ще з жовтим квітом:
Я - небо, він - жита.
Від подорожника улітку
Нікуди не подітись:
Де він живе,
То там росту і я.
Будяк не заважає
Петровим батогам.
Ось, бачите, цвіту я!
Он там...Отут...І там...
Добрався я й до столу!
Уже і з ним дружу.
Спекотно тільки стало,
Ховаю цвіт! Посплю...
Петров1 батоги...
© Copyright: Саша Моисеенко, 2011
Свидетельство о публикации №111121508613
Свидетельство о публикации №111121508613
Рецензии