Волошки дитинства...

Волошки дитинства
В душі проросли...
Із хлібного поля
шляхи  їх вели.
Із серця їх вирвать
Несила моя!
Ось так завжди поруч
Волошки і я.
Волошки - то мама.
То -  хліба поля.
Весь рід мій.  І тато.
Вкраїна моя!


Рецензии