Вечірні сутінки прекрасні,
Як обрії печальні далекоглядних дум
І сум нестриманого щастя,
Що гукає в небокрай тремтінням спомину....
Неначе втіха, що кружляє по бездоріжжю втоми,
Сприяючи мандрівкам стежити за кроками поразок.
Вечірні сутінки прекрасні!
Здіймаються у василькову височінь,
Де маревом надій і ніжністю гойдає тінь минулого
Трояндову пелюстку...
Вечірні сутінки прекрасні,
Як посмішки фатальної краси.
Вечiрнi сутiнки прекраснi
© Copyright: Алиция Гадовская, 2011
Свидетельство о публикации №111121500391
Свидетельство о публикации №111121500391
Рецензии