Ти пам'ятаєш яблуневий цвіт,
Що звуглився й перетворивсь на попіл?
Той вибух сколихнув усенький світ...
Нам не сказали... все ми взнали потім.
У Києві каштани зацвіли,
А десять хіросімських бомб витали
під хмарами. Ми на парад ішли,
Керівників всі квітами вітали.
А вітер на Вкраїні сіяв зло,
І стронцій розсівав на чисті роси.
Ще сіяв дощиком в віконне скло,
Лив на духмяні травяні покоси.
Ведмедиця ховала у ковші
своє маля... і в Прип'ять заглядала.
А полум'я Чорнобиля в душі
Сльоза пекуча болем заливала.
Немає в нас на краще сподівань,
Бо пекло утворилось на землі.
Позбулися надії і бажань,
Лиш бур'яни чорніють в сірій млі.
А вiтер по Вкраiнi сiяв зло
© Copyright: Вера Кухарук, 2011
Свидетельство о публикации №111121306542
Свидетельство о публикации №111121306542
Рецензии