Повернення сина

Повернувсь сивочолий дідусь у село,
Те село, що колись в нім зростав.
Все, що в пам'яті мав, бур'яном поросло
В полі стежка, джерела і став.

Вже у вічність матуся давно відійшла...
В путь останній провести не зміг.
І засохла березаи  в дворі, що росла...
А в хатині зогнив і поріг.

Стара хата дивилася сліпо у світ,
Дощ її аж до глини обмив.
З того часу пройшло більш як півсотні літ...
Сину, сину, що ж ти наробив?

Сивочолий дідусь на колінах укляк,
З очей вицвілих сльози лились.
Залишився один, мов скалічений птах,
Як  матуся старенька колись...


Рецензии