Село моє, дахи білявих хат,
Зимовим сном дерева сплять у білім,
У печі дрова мирно стугонять -
Відлякують холодні заметілі.
А люта віхола не думає вщухать,
По лісі носиться. А чи не заблукає?
А парубки під вікнами кричать,
- Колядувати можна? - все питають.
І лине пісня із кутка в куток.
Й сліди ведуть од хати і до хати.
Дорогу замітає вже сніжок.
Ледь чути десь співають і дівчата.
Вертаюся до себе я, село,
Пригадую ту новорічну казку.
Кохання там із розуму звело,
Весна подарувала мені ласку.
І аж заходяться сміються солов'ї,
Й ридають - серце рветься десь од болю.
Дороги різні стрінуться мені,
Але моє село завжди буде зі мною.
Моe село
© Copyright: Светлана Щелкунова Лс, 2011
Свидетельство о публикации №111121305998
Свидетельство о публикации №111121305998
Рецензии
Хоть не родился я в селе - но там моя мечта живет.
Хоть не родился я в селе - туда души полет!
Хоть не родился я в селе - но песня соловья,и простота
Хоть не родлся я в селе - со мной село всегда!
Виктор Юк 25.10.2013 00:22 • Заявить о нарушении
Хоть не родился я в селе - туда души полет!
Хоть не родился я в селе - но песня соловья,и простота
Хоть не родлся я в селе - со мной село всегда!
Виктор Юк 25.10.2013 00:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.