Квіти зла
Ти серце зірване тривожиш,
Коли відрізані голови почервоніють на землі,
Ти усміхаєшся і плачеш,
І бачиш ненависть мою.
Коли лютую серед люду
Ножем холодним по спині,
Річища крові бачу я
Ти впала легко до землі.
Обличчя знову у безодні
Так тихо у пітьмі шепоче,
Що слова ніжного не чути,
То квіти зла упали до землі.
І небо зобразило кволість,
І кров пролилась на землі,
І зобразила на обличчях
Мій настрій тяжкої журби.
Квiти зла
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111121303880
Свидетельство о публикации №111121303880
Рецензии
