Спалахни блакитним полум'ям, благаю.
Вийди з темряв та ілюзій, наче кіт.
Щось небачиме кричить: "Нумо у зграю!"
І зоря кривава ще блищить.
Підійди до світла та надії,
Стань на бік апатії й добра,
Будь всесильним, наче сміх повії
Та нікчемним, як зозуля молода.
Повернись очима до моїх очей,
Посміхнись - незграбно, як завжди,
Не лети до того світу злих тіней,
Відгукнись на гримання мої.
Давай разом пройдемо цей шлях
Научи мене, як треба жить.
Давай далі - без стискання глупих фраз,
Та пішли від них у місячну блакить.
Давай разом...
© Copyright: Мартовский Енот, 2011
Свидетельство о публикации №111121111168
Свидетельство о публикации №111121111168
Рецензии