Мертва тиша
Розтане крига на душі,
Коли крізь тіло ти пройдеш,
І назавжди залишиш спокій,
Померлим, зігнутим і вбитим.
Щоб відродитися із крику
Серед розламаних кісток,
Ти віднайдеш собі годину,
В якій поламаний скелет,
Тривожний відчай, глибина,
І тиша, що стискає груди,
То світ омани злине, злине,
Коли у темряві глухій,
Крізь шепіт ти до світла линеш.
Мертва тиша
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111120905419
Свидетельство о публикации №111120905419
Рецензии
