Століть минулих подих,
Часів князівських свідок -
На Берестові Спаса…
Зсивілий пращур, дивний,
Занедбаний, забутий…
Розкішна Лавра поруч –
Пишається, святкує
Великдень. Урочисті
Лунають дзвони – Київ
"Христос воскресе!" радо
Підносить до небес.
На Берестові Спаса…
"Цвірінь!" – крізь тишу пташка…
І… тихо… Древня церква
В задумі похилилась…
Безхр;ста і скорботна
Центральна баня мріє
В блакиті, соромливо
Ховаючи від світу
Підбите око – шибку
Розтрощену, без скла.
Тримається, старенька,
В пилюці й павутинні;
І шашіль помережив
Всі балки-кісточки…
Болить!.. Благає німо,
Стікаючи трухою –
Слізьми…. З хрестом відтятим,
Велична і самотня
На Берестові Спаса
Великдень зустріча…
26.04.2011
Церква Спаса на Берестовi
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111120800666
Свидетельство о публикации №111120800666
Рецензии