На краю зими

           Від Вале-Тино Лученко
           "Передзимів'я"
           http://www.stihi.ru/2011/12/07/6887


Темніє рано на краю зими,
не видно долі вже горобини,
що горобці удень струсили вниз...
Фарбують тіні сніга килими.

Стрічає хата. Скреготить замок.
У темряві застигли образи.
Марнує тишу обережний крок.
Нечутно нас вітають голоси.

Замерзлі книги дивляться з полиць.
У дзеркалі - дорога потойбік...
А за вікном нитками сніговиць
Зима хустину виткала собі.

Як жаль, у серці крає передніч
за сторінок примерзлі пелюстки.
Крижинками застигли вже думки,
сніжинок візерунки зусібіч...

Там груба може гріти лише ніч,
допоки хмиз свою приносить жертву,
де все чекає :" Нагодують?"- піч,
и де окріп не дасть ущент замерзти...

І до світання спати при свічі,
що мерехтить весь час на підвіконні,
подушку пригортаючи, півсонно,
доки жарини згаснуть  у печі.

А ранок пізній сонце підведе,
ллє промені його з небесних вікон.
Калини віття стигне молоде,
неначе цвітом, вкрите першим снігом.

8.12.2011

Перевод на русский язык

http://www.stihi.ru/2012/01/01/3985