Земля на обличчях
Серед сміття, серед довіри,
Лежала правда на кістках,
Мости, будівлі і дороги
Усе згоріло в побитті
Синців і смороду образ,
Сирітських сліз і покарання,
Світанку милого у край,
Де миші догризають тіло
Під сонцем закипіло в жар,
Де груди тяжко підіймались
Повітря дихали вони,
Гіркого слова, дорікання
І почуття в тяжкій біді.
Не вам судити мене в ямі,
Не вам карати усіх лихих
З обличчям суму простодушних,
Не вам судити у крові
Це покоління – тяжкий злочин
Усі схилились до землі
Відчули запахи потворні
Мого буденного життя.
Свавілля нації і злидні,
Що ти несеш в своїх руках,
Ти хочеш знову напоїти
Мене отрутою гіркою?
Земля на обличчях
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111120304440
Свидетельство о публикации №111120304440
Рецензии
