(Iз закавказького циклу)
Сусіда мій - стрункий, немов бамбук.
І в мене не зіпсована осанка.
Йому пасує білий архалук,
Мені яскрава личить вишиванка.
Глухих між нами не існує брам -
Розділені садиби перелазом.
Мою родину кличе на Байрам,
З його - Великдень зустрічаєм разом.
Щодня частує вістками зі ЗМІ,
Я пригощаю у спекоту квасом.
Радіє він, що знаю Нізамі,
Мені вгодив, цитуючи Тараса.
Зі слів сусіда, я - його баджі*.
Я, відповідно, зву сусіда братом.
Коли із ним зустрінусь на межі,
Завжди цікаве є що розказати.
Летять із вікон репліки меткі
З обох боків у наші рівні спини.
То із своїх насиджених кутків
Жартують ревно наші половини.
* - сестра (по-азербайджански)
Сусiди
© Copyright: Галина Литовченко, 2011
Свидетельство о публикации №111120300440
Свидетельство о публикации №111120300440
Рецензии