Зелених трав буяння й горицвіт,
Як полум'я, печуть нестямно очі,
Чи ластівки небесної політ,
Чи крик сови раптовий серед ночі.
Все вабить душу - рідна сторона Чарує звуками для втіхи й насолоди,
А час тече, немов стрімка ріка,
Серед живої й вічної природи.
Як миготять зірки на небесах!
Про що вони, сяйливі, провіщають? Тіла і душі, стомлені в ділах,
Під оберегом ночі спочивають.
А я люблю як сонечко встає,
Росою зранку освіжаю тіло,
І горицвіт, як полум'я, цвіте
Такий ласкавий і жовтавокрилий.
Горицвiт
© Copyright: Сафие Гасанова, 2011
Свидетельство о публикации №111120211032
Свидетельство о публикации №111120211032
Рецензии