Так добре, що Ви не поруч...

Так добре, що Ви не поруч…
Хоч спрага, як правда, гірчить,
І мрії – налякана здобич
У віршах лиш можуть спочить…

...........Я вітру напнула вітрила
...........Із відстаней і сподівань.
...........І долю за Вас молила,
...........Що плакала від зізнань…

А ніч вишиває зорі
На вічних полотнах століть.
Слова, що в розлуці говорять,
Не зможуть в мені відболіть…

...........Спасибі, що Ви далеко –
...........Такий близький, і вночі
...........Моїх сновидінь лелеки
...........Крадуть у розлук ключі…

______________________________________

картинка з інтернета


Рецензии