Дорога додому усім нам знайома,
Долаючи відстань осилює втома,
Ночні переїзди, гучні автостради
Так сил забирають, але всі ми раді
Вернутись додому, до рідної хати,
Сльоза з очей блисне, коли вийде мати,
Пригорнить до себе, теплом відігріє,
Так ніжно й з любов’ю лиш мати уміє.
З усмішкою батько з дороги зустріне,
Всю втому відразу ця зустріч відніме.
Душевна і тиха розмова полл’ється,
Мелодія спогадів в серці озветься.
Неначе ті роки назад завернули,
Коли ми малими, мов пташечки були,
В батьківській оселі,на рідній земельці,
Щасливі й веселі, з любов’ю у серці.
І доки спілкуємось ми із батьками,
Не висловить щирих стосунків словами,
І не передать ті щасливі хвилини,
У дружньому колі своєї родини
Дорога додому
© Copyright: Диана Войт-Попадюк, 2011
Свидетельство о публикации №111113005487
Свидетельство о публикации №111113005487
Рецензии
