годі тернових вінків та зайвих "прощавай"
коли вистиг геть твій улюблений
я ж згадала про травень та забутий до тебе плай
у важкому від нині лютому
квіти землі зросили ледь помітним цвітом
як же ти міг забути протоптані нами стежки
ми сідали та згадували пропалене відчаєм літо
коли зграєю керували чужі ватажки
як же міг ти забути водоспади порожні
порожнілі мости в інший край
ми на себе не дуже будемо схожі
в спину кинь мені "прощавай"
прощавай
© Copyright: Аня Бабичева, 2011
Свидетельство о публикации №111112808486
Свидетельство о публикации №111112808486
Рецензии