на останках моєї згорілої шкіри
заквітчали яблуні та сніги зійшли
рухались залишки нещадної віри
що нікого поки з живих не знайшли
акцизні марки. депо трамвайні
стоять мов обгорілі старезні дуби
ти не сприймаєш мене буквально
на старості не подаси води
шматки застиглі та чорні нігті
залишать шрами в вузьких провулках
мені лиш знати чи вовки ситі
чи годувати потрібно вовка
а через вЕсну зітруть кордони
чорвоні пасма знесуть у вічність
я буду бити у кожні дзвони
лиш залишити б твою трагічність
на останках моєї згорілої шкіри
мапи світу. зів*ялі подерті міста
ти не будь зшаленілим пропащим звіром
я не буду назавжди черства
зшален1лий
© Copyright: Аня Бабичева, 2011
Свидетельство о публикации №111112807798
Свидетельство о публикации №111112807798
Рецензии